Обрій — Йосип (2025)

27 лютого за підтримки лейблів Neformat Family та Robustfellow вийшов перший у дискографії ужгородських металістів Обрій концептуальний повноформатний альбом "Йосип". Розповідаємо, чому його варто послухати.

Шлях, який пройшов гурт Обрій від моменту свого створення до релізу дебютного повноформатного альбому — це вже ціла історія та досвід тривалістю в 10 з гаком років. Ковід, переїзди, повномасштабна війна — чого тільки не було за цей час… А проте, результату було досягнуто, і нарешті світ побачив реліз під назвою "Йосип".

Зліва направо: Сашко (бас), Микола (вокал), Петро (ударні), Віталій (гітара). Фото — KADRA

Найперше хочеться вкотре звернути увагу на активність гурту та все, що відбувалося навколо нього до моменту релізу. Кількість контенту, який виходив та його актуальність серед аудиторії тільки підтверджує інтерес та попит. Сингли? Їх теж було вдосталь, ба більше, навіть експериментальні мініальбоми ("Імперія бидла") цілком органічно та доречно вписуються в дискографію гурту. Та й що вже казати про одноденний шумовий реліз — хто чув або завантажив собі його з Bandcamp, той знає. Це вельми цікавий та яскравий приклад інтеракції та розвитку, де колектив не стоїть на місці, а пробує щось нове, заграє з аудиторією та навіть створює якийсь елемент колекції та унікальності.

Утім, сам шлях гурту до омріяного повноцінного альбому зайняв безліч часу, адже над цим довгобудом команда працювала ледь не з 2015 року. І саме реліз повноформатника, монументальної та значимої події в житті багатьох гуртів, закриває ось цей "гештальт" і ставить відмітку в дискографії колективу. Як би не диктували сучасні тренди на сингли контент-плани та моду на "швидкі релізи", але велика та гарно пропрацьована робота — це завжди вагомий відбиток в історії будь-якого музиканта.

Оглядаючи сам альбом, до якого увійшло сім повноцінних треків та одна інтерлюдія, розумієш, яку величезну та кропітку роботу проробили музиканти. Концепція та ідея релізу якісно, органічно та, найголовніше, впізнавано на рівні самого гурту, розповідає історію про Йосипа Сталіна, радянського диктатора, який не нехтував життями людей заради своїх цілей та амбіцій.

Кожна з пісень на альбомі послідовно відображає та, що важливо, розкриває, певний період часів існування СРСР. Біль, страждання, знецінення життів, репресії та кривава диктатура — це все, чим відзначився Коба за роки свого правління. І в контексті побудови цих оповідей та подій, які висвітлюються в самому альбомі, розумієш що те, з якою увагою та щирістю гурт підійшов до написання цих пісень, заслуговує тільки на найвищі компліменти.

Без перебільшень, але мені одразу спала на думку паралель із колективом 1914. Думаю, усі вже знають, що саме львівʼяни заробили собі славу концептуального та дуже історичного гурту. Й ось саме під час прослуховування альбому "Йосип" розумієш, що Обрій цілком впевнено й щиро зробили щось схоже на ті самі, уже багатьом відомі, розповіді про абсурдність та жахи Великої Війни.

Пісні з альбому добре знайомі відвідувачам концертів Обрію, адже неодноразово виконувалися наживо

І навіть якщо ставити акцент на тому, що саме тематично та лірично альбом звучить та відгукується дуже міцно, то водночас, музична складова абсолютно не пасе задніх. Можна з усією впевненістю сказати, що Обрій уже знайшли й відшліфували власний звук — орієнтири та загальне бачення давно були відомі, але зараз це вже сприймається як цілком стале та сформоване звучання колективу. Бажання наслідувати саме старий та дещо бруднуватий саунд шведської сцени з використанням вже легендарних примочок Boss HM2 — це вже, власне, візитівка самого гурту. Як і вокал в дусі Martin van Drunen з легендарних Asphyx.

З іншого боку, відмінностей від попередніх релізів тут небагато — розраховувати на якісь одкровення не варто, тож для тих, хто полюбив "той самий Обрій зразків останніх 5 років", цей альбом буде виглядати як саме те, що й було потрібно. А далі, сподіваюсь, гурт зможе продовжити своє функціонування, а подальші ідеї та експерименти будуть дивувати не гірше ніж те, що ми вже чули в їхній дискографії раніше.

Докладний розбір альбому також можна послухати в подкасті "Галас"

Дебютний повноформатний реліз від Обрію точно можна вважати успішним. Міцний, чіпкий і водночас впізнаваний матеріал вдало доповнюється загальним концептом та ліричною складовою. Враховуючи, що подібних релізів, а особливо на схожу або взагалі історичну тематику, у нас випускається доволі мало, "Йосип" точно залишиться в памʼяті в багатьох поціновувачів важкої музики. Бо що музика, що спектр емоцій, які вона викликає, тут чудово варіюється між злістю, болем та розпачем. А особисто мені це найбільше запамʼяталось за останніми рядками заключного треку:

Сонце, пошли хоч промінчик,
Зігрій мою душу
Залишатись людиною важко,
Але я мушу…

Дізнатися більше про гурт:

Instagram — https://instagram.com/obrij_metal
Facebook — https://www.facebook.com/obriymetaluzh
YouTube — https://www.youtube.com/channel/UCjQvt6W9SSXlbMknsrLxOwA
Bandcamp — https://obrij.bandcamp.com