Федір Іваненко: У цьому житті хоча б щось має бути стабільним
Про всі тонкощі концертної фотографії розповідає Федір Іваненко, який працював з Sick Solution, 0%Mercury, True Tough, Telema, BLIND8, Ortum і багатьма іншими.
Повертаємося до теми навколомузичної творчості й цього разу спілкуємося з фотографом Федором Іваненком, який не тільки фільмує яскраві миті з концертів, але ворює для музикантів фотообкладинки і просто фіксує життя людей через свій об’єктив.
Київський концертний фотохудожник, якого, утім, можна зловити і в інших містах України. Концертною фотографією займається з початку повномасштабного вторгнення. Полюбляє творчість Sick Solution, 0%Mercury, True Tough, Telema, BLIND8, Grayshapes, Megamass, Yaray, Labyrinthus Stellarum, Ortum, а із закордонних артистів — Disembodied Tyrant, Lorna Shore, Currents, Allt тощо.
Федір і сам грає на гітарі, раніше був учасником двох гуртів і з радістю повернувся б до музики знов, але поки що на дозвіллі, за чашкою кави, переважно виконує улюблені треки Gojira. Любить відеоігри, але й там часто зависає у фоторежимі, надихаючись для подальшої творчості.
Старт і мотивація
Я почав фотографувати ще в дитинстві, на батьківський Olympus. Тоді і зрозумів, наскільки світ великий і багатогранний. Камера дає змогу помічати дрібниці, які хочеться досліджувати та залишати в пам’яті як спогади.
Конкретно фіксація концертів — це збереження секундних моментів чистої енергії, які більше не повторяться. А з практичної сторони якісна концертна фотографія — гарний матеріал, який гурт може використовувати для просування: звіти з виступів, анонси в соцмережах, повноцінні преспаки. Живі кадри повністю передають драйв концерту й допомагають тримати зв’язок з авдиторією.
Labyrinthus Stellarum (Київ, Volume Club, 28.11.2025). Як сказали хлопці, це їхній найулюбленіший кадр, бо вдалося створити та спіймати справжню космічну атмосферу, яка панувала під час концерту.
Далі займатися цією справою мене мотивують люди. Неймовірно приємно бачити, коли улюблені гурти беруть мої фотографії для промо. Але найцінніше — це коли просто під час концерту підходять люди й кажуть, що я надихнув їх теж узяти до рук камеру. Це, мабуть, найкраща подяка, яку я коли-небудь отримував.
Співпраці, досяжні й бажані
Я люблю фотографувати андеграунд, важку сцену, бо в цьому є своя атмосфера й мені подобається така музика. З організаторів, звичайно, відзначу свою команду Dark Events, а також менеджерів Faine Events. Ніколи не забуду, як на "Файне Місто 2025", за 2 тижні, коли вже всі акредитації для фотографів роздали, я домовився з командою True Tough. І мені окремо свій бейджик віддав менеджер Dark Stage. Пане Юрію, досі вам неймовірно вдячний!
True Tough (Львів, Faine Misto 2025, 02.08.2025)
У мене був великий список гуртів із власного плейлиста, які я мріяв зняти на камеру. Туди, зокрема, входили Sick Solution, 0%Mercury, True Tough, Telema, BLIND8. Й ось якраз у травні цей список закрив виступ Hackedface, на який я чекав майже рік.
BLIND8 (Київ, Atlas, 27.09.2025). Неочікувана співпраця для мене. Люблю цю фотографію за класне світло та вайб, який вона передає.
Я б із задоволенням знову попрацював із тими, кого вже знімав, адже за час останніх концертів добряче прокачав свій рівень і бачення. Якщо говорити про українські гурти, які ще не потрапляли в мій об’єктив, це однозначно Grayshapes та Megamass. А якщо мріяти масштабно, то прагну колись пофотографувати закордонні улюблені гурти: Lorna Shore, Witch Club Satan, Bad Omens, Allt та Disembodied Tyrant. Гадаю, що зміг би зробити для них потужні кадри.
Улюблені концертні обкладинки
Однією з фішок Федора в Інстаграмі є ретельно оброблені концертні обкладинки з лого гуртів. Федір виділяє кілька таких, з якими в нього пов’язані яскраві спогади чи емоції.
Мені завжди важко пояснити, за що саме я люблю свої кадри, тому здебільшого ділився спогадами й моментами. Я взагалі досить критичний до власних робіт, оскільки щоразу розумію, що можу зробити краще.
Silent Planet (Київ, Atlas, 20.06.2026)
Silent Planet — один із моїх найулюбленіших гуртів. З дня анонсу я готувався та підбирав обробку для їхніх фотографій. Я вважаю, що в моїй кар’єрі це ледь не найголовніший концерт, до якого я багато йшов і доклав чимало зусиль.
Burned Time Machine (Львів, Антікор, 25.01.2026)
Запам’ятав цей концерт, бо на ньому мені вдавалося ловити максимально багато крутих моментів. Тоді я найдовше за всю кар’єру робив відбір фото, бо мені подобалося кожне.
Boanthropy (Львів, Антікор, 25.01.2026)
Люблю цей кадр, оскільки я вперше тестував новий "шумний" стиль обробки, а поєднати його із цим божевільним гуртом було ідеальним рішенням.
Sick Solution (Київ, Atlas, 30.05.2025)
Це був мій перший концерт у клубі Atlas, і перша робота з Sick Solution. Саме із цього я почав серію фото, де через камеру бачив свої улюблені гурти. Обожнюю цей кадр за передачу енергетики, яка панувала під час концерту. Ну і, звичайно, ніколи не забуду, як мені було соромно написати хлопцям та попросити їхнє лого для створення обкладинки. Щоб вийти із цієї ситуації, я знайшов фотографію бейджика з концерту в поганій якості, з нього вирізав лого й довго займався покращенням якості. Це зайняло більше часу, аніж обробка самих фотографій.
Telema (Київ, Брудний Пес, 15.06.2025)
Один із моїх найулюбленіших і найатмосферніших концертів, який залишив неймовірні спогади. Раніше я побоювався, що успішні гурти поводяться зверхньо й навряд чи схочуть працювати з фотографом-початківцем (детальніше вже розповідав у відео про цей свій стереотип та дитячі травми). Але після знайомства з хлопцями всі упередження зникли — вони виявилися надзвичайно щирими та відкритими. Ми провели разом майже весь день, і я назавжди запам’ятаю, як це складно: фотографувати під улюблені брейкдауни й утримувати себе, щоб не залетіти в мошпіт))
Світло, світло, світло
Мене надихають самі музиканти. Я дуже люблю і поважаю українську сцену, і коли гурт каже, що хоче попрацювати знову або що мої знімки стали їхніми улюбленими — це дає потужний поштовх розвиватися далі і ставати крутішим.
Щодо умов зйомки, то для українських концертних фотографів головний виклик — це світло. У нас не так багато майданчиків із якісним освітленням, де можна розкрити потенціал камери на 100 %. Доводиться постійно адаптовуватися технічно: вчитися працювати в темряві, витискати максимум із налаштувань, поратися із шумами й інвестувати у світлосильну оптику, яка зараз коштує чимало. Саме тому нам зі зрозумілих причин дуже бракує опенейрів. Сподіваюся, після нашої обов’язкової перемоги формат концертів просто неба повернеться на повну, адже на відкритих майданчиках працювати значно комфортніше.
Garrett Lemster (Київ, Atlas, 20.06.2026). Одна з улюблених фотографій, на ній видно щиру підтримку американським гуртом українців.
А головний мій демотиватор, як каже моя наречена, це я сам. Постійно аналізую роботи інших фотографів і щоразу ловлю себе на думці, що міг би зробити свій кадр ще кращим.
(Само)освіта
У 2020 році я пройшов базовий курс у фотошколі. Далі вже навчався сам: багато досліджував роботи інших фотографів, аналізував їхнє кадрування, кольорокорекцію та роботу зі світлом. Окрему вдячність хочу висловити гурту Ortum, з яким працюю з першого дня їхнього існування — за те, що терплять мої експерименти, і завдяки яким я знайшов свій власний стиль у фотографії. Також мені дуже допомагає минулий досвід музиканта. Я легко відчуваю структуру пісні, яку виконує артист, тож мені значно простіше спіймати світло чи вловити цікавий рух на сцені.
Ortum (Київ, Volume Club, 28.11.2025). У цей день я випробував максимальні можливості свого фотоапарату, тому на кадрі можна побачити мерехтіння через дуже коротку витримку в налаштуваннях камери та шум від ISO у 25.000.
Зараз я багато читаю про фотографію: досліджую роботи класиків, їхні прийоми й підходи, а також заглиблююся в технічний бік. Тому з упевненістю можу сказати, що досі вчуся і навчатимуся далі. Світ фотографії безмежний, тож я щоразу відкриваю для себе щось нове й постійно експериментую.
Canon чи Nikon?
Багато років працюю з камерами Canon. Для мене це основна техніка, хоча я не з тих фотографів, котрий міряється брендами. Головне у фотографії — не техніка, а бачення та навички фотографа. Техніка — це всього лиш інструмент, який допомагає зробити кадр.
Park+Riot (Київ, Volume Club, 31.07.2025). У кадрі — драммер гурту Park+Riot. Хотілося передати особливий вайб, і в результаті обробки кадр став схожим на живописну картину, де фарба наче від драйву та руху розтеклася і попливла донизу.
Іноді експериментую з різними фільтрами на об’єктив, дзеркалами. Самі кадри після відбору відправляються в стандартні програми для кольорокорекції, а після них я вже працюю над постобробкою: використовую багато фільтрів, ефектів, домальовую світло тощо.
Кого ще глянути
Здебільшого надихаюсь закордонними фотографами, але можу виділити кількох наших. Це:
Роман Тимченко (tymychrom) — його фірмову обробку впізнаю з тисячі.
Тементій Пронов (slippyinc) — захоплювався його баченням та стилем ще в часи, коли сам виступав на сцені як музикант.
Аліна Плеська (grotesquefilm) — коли я вперше побачив її роботи й дізнався, що вони зняті на плівку (а для мене це вищий пілотаж), то був приємно шокований і вкотре зрозумів, що в цьому мистецтві немає нічого неможливого.
А загалом я щиро обожнюю наше локальне ком’юніті концертних фотографів. У нас панує дружня атмосфера: усі раді поділитися досвідом, підказати чи підтримати.
Владислав Кулій (Київ, Брудний Пес, 15.06.2025). Мало хто знає, але моя душа із самого початку лежала саме до ЧБ. Зараз я здебільшого роблю експериментальні обробки, тому це залишилося за кадром. І це — одна із моїх найулюбленіших чорно-білих світлин.
Із закордонних мене надихають Daniel Macadangdang, який відчутний власний стиль. Також обожнюю роботи Bryan Kirks (brybarian).
Робота для душі
В андерграунді все робиться для душі, грошей тут немає)
Але якщо без жартів, то музикантам зараз доволі важко виживати — у принципі, як і десять років тому. А наш дохідпрямо залежить від їхньої платоспроможності. До того ж я постійно вкладаюся в нову техніку, щоб розширювати свої творчі можливості, тож увесь заробіток у результаті повертається назад у фотографію.
0%Mercury (Київ, Отель, 25 жовтня 2025), Yaray (Київ, Volume Club, 09.05.2026), Crown The Beast (Київ, Volume Club, 03.05.2026), Burned Time Machine (Львів, Антікор, 25.01.2026), Апатія (Львів, Антікор, 25.01.2026), Stop Me Now (Київ, Volume Club, 24.01.2026), Ortum (Київ, Volume Club, 08.03.2026), Scarleth (Київ, Volume Club)
Що далі
Зараз я зосереджуюся на створенні концептуальних обкладинок для синглів та альбомів. У планах — постійно розвиватися і прокачувати свої навички, співпрацювати з новими артистами та, звісно ж, продовжувати роботу з тими гуртами, яких уже знімав. У цьому житті хоча б щось має бути стабільним.
Обкладинка для пісні Ortum — Отрута. У цьому кадрі я прагнув передати відчуття гнітючої внутрішньої напруги. Важка червона тканина уособлює тривогу та тягар складних рішень. Блідий, майже неживий тон шкіри контрастує з глибоким темним тлом, підкреслюючи мотив згасання, а ядуче-зелене сяйво в колбі стає головним акцентом — самою отрутою. Обожнюю це контрастне поєднання кольорів.
Більше про українських музичних фотографів тут: https://www.neformat.com.ua/rubrika/fotomoment
Більше про творчість Федора: https://www.instagram.com/ph_by_ivanenko
Фото надані Федором
